Космологи висунули нову теорію про конфігурацію Всесвіту. Вивчивши карту реліктового випромінювання, яке залишилося в космосі після Великого вибуху, вони виявили в ній аномалії, що вказують на те, що Всесвіт не плоский, як вважалося раніше, а ймовірно, має форму сідла.
Дослідники заговорили про те, що Всесвіт може бути асиметричний, в 2004 році, коли були отримані перші дані космічного апарату NASA WMAP, що вивчав реліктове космічне випромінювання.
Скептики стверджували, що аномалії, які спостерігаються на картах, є всього лише результатом системної помилки, і тому для підтвердження в травні 2009 року Європейське космічне агентство (ESA) запустило космічний апарат Planck, який зробив знімки в більш високому дозволі. Аналіз знімків “Планка” підтвердив наявність аномалій.
Пояснити побачене взялися двоє космологів з університету Единбурга – Ендрю Ліддл (Andrew Liddle) і Марина Кортес (Marina Cortês). Вони розглянули інфляційну модель Всесвіту, яка має на увазі наявність особливого періоду, що мав місце відразу після Великого вибуху. У ході нього Всесвіт розширився на багато порядків всього за частку секунди.
Звичайна інфляційна модель свідчить, що Всесвіт є плоским, а розширення відбувається через вплив так званого квантового інфлятонного поля, яке виконує дві функції. По-перше, воно викликає гіперрозширення, а по-друге, генерує мікроскопічні флуктуації щільності речовини, які провокують формування протогалактик (зачатків майбутніх галактик).
Але ця модель не пояснює спостережуваного перекосу Всесвіту, якщо тільки не брати в розрахунок статистичну випадковість. За словами Ліддла, якщо аномалії на мапі космічного мікрохвильового випромінювання не є статистичною випадковістю, то це повністю змінює наші уявлення про конфігурацію Всесвіту.
У своїй статті, опублікованій в журналі Physical Review Letters, Ліддл і Кортес розглядають інфляційну модель під новим кутом. Вони припускають наявність і іншого квантового поля, крім інфлятонного, яке відповідальне за викривлення Всесвіту. Дією цього поля можна пояснити флуктуації щільності речовини на ранніх етапах існування Всесвіту. Згідно з висновками Ліддла і Кортес, інфлятонне поле відповідає лише за гіперрозширення.
Дослідники показують, що описане ними поле повинно було викликати флуктуації щільності речовини, які виглядали б як масштабні поверхні з негативною кривизною. Якщо взяти гіпотетичний дуже великий трикутник і розтягнути його в космосі, то його внутрішні кути в сумі виявляться менше 180 градусів. У плоскому Всесвіті сума кутів склала б рівно 180 градусів, а в позитивно викривленому – більше 180 градусів.
Гіпотеза, запропонована Кортес і Ліддл, свідчить, що асиметрія космічного мікрохвильового фону визначається відсутністю однорідності речовини в дуже великих масштабах, що в свою чергу пояснюється дією викривляючого поля.
Додамо, що нова гіпотеза хоч і виглядає цікавою, але більшість спостережень все ж вказують на те, що Всесвіт плоский. Аномалії ж космічного мікрохвильового фону досить малі, щоб вписатися в похибки класичної інфляційної моделі. Як кажуть автори дослідження, подальші спостереження покажуть, яка з версій правильна.
