У персональної інформації кожного інтернет-користувача є своя ціна. Про це знають компанії, які продають ці дані маркетологам. Причому, інформація більшості користувачів коштує не більше одного долара.
За даними, ціна на персональні дані знижується через посилення конкуренції між організаціями, які за нею стежать. Так, найпростіша інформація про людину, така як його вік, стать, місце розташування, коштує менше цента, точніше 0,0005 долара. Трохи дорожче цінується історія покупок людини та дані про його доходи – 0,001 долара. Інформація про те, одружений чоловік або розведений коштує один цент, а про те, що він тільки що заручився – 13 центів. Новина про те, що користувач скоро стане батьком коштує 10 центів, якщо дитина вже народилася інформація дешевшає.
Примітно, що в розпорядженні компаній по збору даних виявляються навіть відомості про те, на якому місяці вагітності перебуває майбутня мати. Компанія ALC Data, послугами якої користуються страхова група Blue Cross Blue Shield, мобільний оператор Sprint Nextel, постачальник електрики TXU Energy, має дані про 80% випадків народжуваності в США.
На дані про нерухомість та захоплення окремий прайс-лист. 10 центів пропонують за інформацію про будинок, де живе людина, 9 – за той, в який вона переїде. Вартістю користувачеві додають хобі, такі як подорожі або заняття спортом. За них додатково заплатять 3 центи. Наявність дорогих засобів пересування, таких як яхта чи літак, додадуть до ціни ще по 8 центів.
“Ви стоїте недорого”, – каже Дейв Морган, засновник однієї з перших компаній, що почали збирати інформацію про споживачів з Мережі для того, щоб зробити рекламний бізнес більш ефективним.
“Золотою жилою” для таких компаній, як LeadsPlease.com, ALC Data служать рідкісні відомості про користувача. Самою “вигідною” є інформація про хронічні захворювання – вона коштує 27 центів. У разі купівлі оптом, її вартість знизиться майже вдвічі – до 14 центів. Так, LeadsPlease.com має базу даних людей, що страждають на цукровий діабет, рак і депресію. Там же вказується, які препарати приймають хворі.
Компанії наполягають на тому, що вони збирають дані з відкритих джерел: онлайн-магазинів, соціальних мереж або інших ресурсів, де люди добровільно діляться тими чи іншими фактами своєї біографії. Втім, їх діяльність майже не регулюється законодавством. Забороняється лише поширювати інформацію про дітей, хвороби та фінансове становище. Однак закон не забороняє надавати ці дані при умові анонімності користувачів.