Фізики з Академії ВПС США змогли продовжити існування лабораторних “кульових блискавок” – плазмових куль, що виникають при розряді над електролітом.
Продовжити життя плазмовим кулям вдалося за допомогою зміни складу електролітів. Фізики встановили, що при однаковій іонній силі (концентрації іонів), довше живуть ті плазмові кулі, які виникають над більш кислими електролітами, тобто над розчинами з нижчим pH.
За словами фізиків, вироблені ними кулі плазми (у термінології авторів – “плазмоїди”) спостерігалися протягом півсекунди. Раніше фізики з інституту Макса Планка повідомляли, що подібні об’єкти можуть існувати близько третини секунди. Більш тривале спостереження потенційно дозволяє краще розглянути процеси, що відбуваються під час розряду. Чи вдалося це авторам нового дослідження, у повідомленні не уточнюється.
Вчені особливо підкреслюють, що створювані ними розряди не можна ототожнювати з тими широко відомими “кульовими блискавками”, про існування яких є вкрай суперечливі і уривчасті відомості. Крім того, вчені не впевнені, що до цього електричного явища взагалі можна застосувати термін “блискавка”: “Я не думаю, що те, що ми створили, слід називати блискавкою, хоча перші стадії того електричного розряду, який призводить до утворення даного” плазмоїда ” , багато в чому схожі на блискавку. Вони є просто електричною дугою, в даному випадку – електричною дугою на поверхні розчину електролітів “, – пояснив у коментарі BBC керівник роботи Майк Ліндслі.
В даний час не існує жодної фізичної теорії, яка описувала б існування довгостроково живучих кульових блискавок як об’єктивних електричних феноменів. У 2010 дослідники з університету Інсбрука припустили, що свідчення очевидців про такі явища можуть бути результатом фосфенів – зорових явищ в сітківці, що виникають безпосередньо під дією електромагнітного імпульсу.
