Використані пластикові пакети, в більшості своїй, не переробляються і просто викидаються на звалище, де вони не розкладаються. Але нещодавно вчені з австралійського університету Аделаїди знайшли нове застосування для викинутих пластикових пакетів – вони можуть бути використані для виробництва високоцінних вуглецевих нанотрубок.
Вчені зі Школи хімічного машинобудування від університету раніше вже застосовували технологію вирощування нанотрубок в порах на мембранах з оксиду алюмінію. У кожній порі осаджувалися шари вуглецю до утворення трубки необхідної довжини. При цьому в якості джерела вуглецю використовувався етанол.
Але одного разу аспірант Тарік Алталхі подав ідею використовувати замість етанолу будь-яке джерело вуглецю, наприклад, викинуті і не піддаючися біорозкладу пластикові пакети. Учені вирішили провести експеримент, в якому подрібнені пакети були випаровані в печі. Отриманий в результаті вуглець виявився цілком придатним для вирощування наноматеріалу. У процесі випарювання вони не використали ні токсичні каталізатори, ні будь-які розчинники.
В даний час вуглецеві нанотрубки використовуються в безлічі додатків в різних галузях промисловості і надають дивно величезний потенціал для подальших досліджень і розробок, завдяки своїм унікальним властивостям – вони в сотні разів міцніше і сильніше ніж сталь і в той же час у шість разів легше, ніж метал. Найяскравіші приклади використання нанотрубок – розтяжна портативна електроніка і мініатюрні датчики, нано – акумулятори та сонячні елементи, а також, зовсім недавно, нано – “мозок” комп’ютера.
