Дослідники з Прінстонського університету знайшли застосування 3D-принтера в галузі кібернетики. Вони надрукували силіконове вухо, куди вживлені бичачі клітини з частками срібла, що утворюють спіральну антену. Як будь-яка антена, цей механізм може вловлювати радіосигнали, які вухо інтерпретує як звук.
Відразу після друку 3D-вухо м’яке і прозоре. Потім його протягом 10 тижнів вирощують в чашці Петрі, даючи клітинам розмножиться так, щоб навколо антени утворилася більш тверда матерія тілесного кольору.
Це 3D-вухо не зможе замінити звичайне людське вухо і поки більше призначено для вивчення нового методу взаємодії електроніки з біологічними матеріалами. “Те, що ми зараз робимо – це в основному демонстрація розширених можливостей 3D-друку, – пояснює професор Майкл МакЕлпайн, керував проектом. – Тому що більшість людей поки використовує 3D-принтери для друку пасивних об’єктів – статуеток та ювелірні вироби і т.п.”
Як працює створене вухо, показує аспірант Ману Манурі: вловлюючи радіосигнал з трансляцією п’єси Бетховена “До Елізи”, пара вирощених вух через прикріплені електроди й проведення передає сигнал в колонки – музика звучить чітко і без перешкод.
На думку вчених, подальші розробки в цій області призведуть до створення синтетичних замінників природних функцій людини, а також до створення електронних “шостих” почуттів.
“Оскільки світ стає все більш цифровим і електронним, я думаю, що в кінцевому підсумку ми будемо менше піклуватися про наші традиційні п’яти почуттях”, – вважає Ману Манурі. Людські природні рецептори будуть адаптовані під взаємодію з мобільними телефонами і портативними пристроями.
