Чому День Святого Валентина називається саме так? І що рекомендують дарувати в цей день сімейні психологи?
День Святого Валентина отримав свою назву ще в IV столітті. Але і раніше, за часів Стародавнього Риму, 14-го лютого вшановували богиню Юнону, покровительку сім’ї, шлюбу і жінок. Чоловіки в цей день дарували квіти жінкам. Напевно, звідси і походить звичай дарувати квіти в День Святого Валентина. А в ніч на 15 лютого у римлян починалися луперкалії – святкування на честь бога Фавна.
Тут вже зовсім не мало ніякого значення, перебувають люди в шлюбі чи ні. Дівчата опускали шматочки пергаменту зі своїми іменами в вазу, звідки їх потім по черзі витягали юнаки (як тягнуть жереб). На час Луперкале дівчина і хлопець, який витягав пергамент з її ім’ям з вази, ставали чоловіком і дружиною. А потім – вже як вийде!
Три варіанти однієї легенди
Загалом, у свята закоханих, який ми справляємо зараз, давні історичні корені. Але свою назву він отримав, як свідчить легенда, завдяки християнському мученику Валентину з міста Терні (він знаходиться в італійській провінції Умбрія). Валентин, жив в III столітті, був одним з перших християнських проповідників. Одного разу він приїхав до Риму, де позбавив від горба сина відомого оратора Катона. Під враженням цього не тільки сім’я Катона, а й деякі інші жителі міста, включаючи сина префекта, прийняли християнство. Після чого префект наказав стратити Валентина. Стратили його саме 14 лютого (не то в 209-м, не те в 270-му році).
Є й інша легенда. Відповідно до неї, Валентину наказав відрубати голову навіть не префект, а сам імператор Клавдій. Нібито імператор доручив своєму раднику Астеріуса провести з християнським проповідником виховну бесіду, щоб той відмовився від своєї віри. Але все вийшло навпаки: після того, як Валентин повернув зір сліпій доньці Астеріуса, радник сам хрестився. А дочка і Валентин до того ж полюбили один одного, і напередодні страти Валентин послав їй ніжного прощального листа. Звідси – сьогоднішній звичай посилати в День Святого Валентина листи і вітальні листівки з сердечками – так звані «валентинки».
Існує ще й третій варіант історичної легенди. Нібито аскет Валентин жінками зовсім не цікавився і любив не їх, а виключно бога, і, будучи єпископом Терні, вінчав закоханих за християнським обрядом. Вінчав таємно, так як римляни це забороняли. За віру (а не за любов) Валентин і постраждав.
Не в грошах щастя
Як би там не було, але мученика Валентина церква канонізувала вже в IV столітті. Втім, покровителем закоханих він став набагато пізніше – в Середні століття. А до тих пір вважався «патроном» молоді, мандрівників, бджолярів і хворих на епілепсію. Так що всі легенди про нього, в яких йдеться про любов, швидше за все далекі від реальності. Але яке це має значення сьогодні, коли ім’я Святого Валентина міцно пов’язано з любов’ю і закоханими, а любовні послання, яких так багато в цей день, мало не в усьому світі називають «валентинками»?
День Святого Валентина багато хто вважає породженням споживчого товариства, комерційної вигадкою. Тим часом, свято закоханих стали відзначати вже близько 500 років тому – в Англії і Шотландії. У «Гамлеті» Шекспіра, наприклад, Офелія співає: «Завтра – День Святого Валентина …» Сьогодні англійці посилають щороку понад 15 мільйонів «валентинок». Німці й італійці вважають за краще квіти – головним чином, троянди. Бельгійці вручають шоколадки у вигляді сердечка. У Франції дарують краватки чоловікам, духи і прикраси – жінкам.
Є й дешевші способи зробити вашій коханій (або вашому коханому) приємне. Свіжі булочки в Німеччині купують вранці, до сніданку, мало не в кожній родині. Нічого незвичайного в цьому немає. Але одному з гамбурзьких булочників прийшла в голову геніальна ідея: він став пекти в День Святого Валентина булочки у вигляді сердечка. Популярність їх виявилася така велика, що за прикладом колеги пішли тисячі німецьких пекарів.
Чим порадувати кохану людину в день закоханих? Цим питанням задаються з року в рік мільйони чоловіків і жінок. Але американські дослідники прийшли до висновку, що якщо будеш дарувати подарунок «за потребою», краще нічого не дарувати. За їх словами, необдумані подарунки свідчать про неуважність і не роблять нікого щасливим. Вартість подарунка не тут має значення.
Знавці рекомендують дарувати такі подарунки, які відображали б тісний зв’язок і згуртованість закоханих :, наприклад, спільну поїздку: пережиті удвох пригоди є однією з основних складових щасливих любовних стосунків.
