Науковці Армії США розробляють “мізки” для бойових роботів, які зможуть упевнено переміщатися і виконувати голосові накази в складних бойових умовах. Мова йде про створення систем з елементарним набором “солдатського інтелекту”, тобто здатних самостійно пересуватися по пересіченій місцевості, використовувати тактичні прийоми, спілкуватися з іншими роботами, сприймати накази, віддані голосом.
Цього, як вважають військові вчені, достатньо для більш безпечного і простого способу взаємодії командира-людини і підлеглого-машини.
Створювані досі бойові роботи вимагають постійного контролю оператора, і якщо в області літаючих безпілотників є зрушення в бік напівавтоматичних машин, то в області наземних бойових роботів прогрес йде відчутно повільніше.
Фахівці HRED (Human Research & Engineering, підрозділ Науково-дослідної лабораторії Армії США, US Army Research Laboratory) разом з університетом Тоусона з 2004 року працюють над системою SS-RICS, яка об’єднує сисмволічні та субсимволічні знання в єдину структуру управління. Ця система має прикладний характер і заснована на когнітивній архітектурі ACT-R, розробленої в Університеті Мічигану.
Фахівці довгий час намагалися пристосувати для своїх цілей останні напрацювання в області комп’ютерних технологій, моделюючих природні процеси людського мозку. В результаті вдалося виявити, що саме потрібно для того, щоб домогтися від робота адекватної автономної поведінки в різних бойових умовах.
Вчені дійшли висновку, що спочатку потрібно відтворити деякі аспекти пізнання, передусім довгострокову пам’ять і сприйняття, після чого можна працювати над узагальненою інтелектуальною поведінкою бойової машини.
Пізнання, нагадаємо, є результатом роботи різних алгоритмів, що мають різні функції. Яких саме, нескладно зрозуміти, якщо на секунду задуматися над тим, як ми намагаємося відкрити нову упаковку з продуктом. Пам’ять відтворює образи схожих видів упаковки, руки обмацують коробку, очі шукають лінії відриву і т.д. Мозок виробляє складну комплексну роботу, що складається з безлічі окремих алгоритмів.
У HRED створюють SS-RICS з набору аналогічних, в принципі нескладних, алгоритмів. Таким чином набір окремих функцій, включаючи довгострокову пам’ять і сприйняття, в кінцевому підсумку зберуться в готову когнітивну систему – штучний інтелект.
Робота, оснащеного системою SS-RICS, можна буде багато разів прогнати через приміщення з різними типами дверей. В результаті він запам’ятає специфічні риси дверних прорізів і навчиться помічати двері всіх екзотичних типів. При цьому копіювання деяких аспектів людської пам’яті допоможе знизити обчислювальне навантаження, а значить ціну, габарити і енергоспоживання роботів.
Більш того, на відміну від людей, навчати кожного окремого механічного бійця не доведеться – бойовий досвід окремих машин стане безцінним матеріалом для нових копій штучного інтелекту.
В даний час фахівці HRED розробляють три основних функціональних алгоритма: пам’ять, мова і сприйняття (наприклад впізнавання кольору). Якщо ця робота буде успішно завершена, то роботи зможуть легко виконати найпростіші накази командира, наприклад “розвідай квадрат X”, “зачистити будівлю праворуч”, “обстріляли синій автомобіль” і т.д. Фактично, настане нова ера бойових машин – вже не радіокерованих “іграшок”, а справжніх напарників солдата.
