Штучна нейронна мережа, створена Google, навчилася імітувати розмовну мову після того, як програмісти завантажили в неї 11 тисяч невиданих книг.
Від штучного інтелекту було потрібно логічно зв’язувати два будь-яких речення із романів схожими за змістом фразами, щоб вивчити численні нюанси розмовної мови. Передбачається, що в перспективі це допоможе Google краще розуміти пошукові запити. У результаті народилася “страшнувата” романтична поезія:
“Він надовго замовк. / he was silent for a long moment.
Він замовк на мить. / he was silent for a moment.
На секунду стало тихо. / it was quiet for a moment.
Було темно й холодно. / it was dark and cold.
Виникла пауза. / there was a pause.
Тепер моя черга”. / it was my turn.
Зі слів інженерів Google, вибір випав переважно на любовні романи, оскільки аналіз їх шаблонової й убогої мови наочно показує штучному інтелекту, як можна по-різному задавати прості пошукові запити.
“Немає нікого іншого в світі. / there is no one else in the world.
нікого іншого не видно. / there is no one else in sight.
вони були єдиними, хто мав значення. / they were the only ones who mattered.
вони були єдиними, хто залишився. / they were the only ones left.
він повинен був бути зі мною. / he had to be with me.
вона мала бути із ним. / she had to be with him.
я повинна була зробити це. / i had to do this.
я хотіла вбити його. / i wanted to kill him.
я почала плакати. / i started to cry.
я повернулася до нього. / i turned to him.”
Нагадаємо, раніше комп’ютер торкався прекрасного в опері британського композитора Джуліана Вогстафа під назвою “Тест Тьюрінга”, в якій за допомогою трьох чоловічих і трьох жіночих голосів, оркестру із 12 музикантів та спів комп’ютера було повідано історію про штучний інтелект.