Американські ЗМІ обговорюють реакцію російської влади на “витоку” про те, що спецслужби США стежили за іноземними громадянами і, за деякими даними, навіть намагалися підслухати телефонні розмови прем’єр-міністра Дмитра Медведєва на саміті G20 в Лондоні в 2009 році. За фактом стеження, яку вели Агентство національної безпеки (АНБ) і ФБР, російський сенатор Руслан Гаттаров закликав провести розслідування. У ході наради в Раді Федерації 19 червня з його вуст пролунали фрази, які здивували американських журналістів.
На засіданні комісії “з розвитку інформаційного суспільства” Гаттаров заявив про намір обмежити доступ до інтернету або створити засіб для “вбивства” Мережі заради забезпечення інформаційної безпеки. Приводом для занепокоєння за дані російських користувачів стала опублікована в The Guardian і Thе Washington Post інформація про те, що АНБ і ФБР ось уже кілька років мають прямий доступ до серверів таких компаній, як Microsoft, Yahoo, Google, Facebook, Skype, YouTube, PalTalk, AOL, Apple. Секретні відомості “злив” колишній технічний фахівець ЦРУ Едвард Сноуден. Влада США підтвердили повідомлення, сказавши, що стежили лише за іноземними громадянами і діяли строго в інтересах національної безпеки.
“Давайте створимо при Раді Федерації міжвідомчу робочу групу для розслідування цього інциденту, визначимо юридичні механізми, щоб вийти з результатами розслідування на міжнародний рівень”, – запропонував Гаттаров. “Ми не дамо зробити так, щоб скандал зійшов нанівець”, – підкреслив він, припустивши також, що рішення про створення такої групи прийме голова Ради Федерації Валентина Матвієнко.
За даними Inforwars.com, Гаттаров навіть зробив відсилання до створення ООН після Другої світової війни, і запропонував сформувати схожий міжнародний орган, який займався б проблемами регулювання у сфері інтернету. Втім, автор статті Алекс Джонс призводить схожі радикальні погляди на інформаційну безпеку і з боку США. Так, сенатор Джозеф Ізадор безуспішно пропонував повністю закрити доступ до Мережі після того, як у них почали виникати підозри щодо Китаю з приводу кібершпіонажу. Як відомо, КНР заперечує подібні звинувачення.
На засіданні в Раді Федерації, крім сенаторів, були присутні представники ФСБ, МВС, МЗС і Роскомнадзора. З IT-гігантів взяти участь погодилася Microsoft. Владислав Шершульський, що представляє компанію, виправдався тим, що “компанія ніколи з власної ініціативи нікому не надавала інформацію про користувачів, за винятком тих випадків, коли цього вимагав закон”. Google відмовилася брати участь у засіданні комісії Совфеда. Коментуючи реакцію компанії, Руслан Гаттаров заявив, що компанія “фактично визнала свою провину” і “не готова пояснити свою позицію перед суспільством”.
Напередодні питання про “цифровий суверенітет” також підняв віце-спікер Держдуми Сергій Железняк. Він запропонував прийняти закон, що забороняє росіянам зберігати свої персональні дані на серверах, що знаходяться за кордоном. На його думку, треба розміщувати інформацію такого роду тільки на серверах, розташованих в РФ.
Пропозиція Залізняка викликало шквал критики і масу уїдливих коментарів у Мережі. Були висловлені побоювання, що при реалізації ініціативи може стати неможливим користування іноземними соціальними мережами, оскільки там теж розміщується особиста інформація. Але головною проблемою може стати закриття доступу до використання будь-яких міжнародних сервісів – від банківських карт до бронювання квитків.
