Згідно з давньою легендою, одного разу боги, розгнівавшись на людей, позбавили їх здатності розуміти мову звірів і птахів. Зате наші брати менші не тільки розуміють кожне людське слово, адже їх-то боги не карали, а й цілком здатні вивчити мову людей.
Мудрий кіт МЕСІ
У Біблії згадується про двох істот зі світу тварин, які говорили з людьми людською мовою. Перша – це змій, який “був хитріший усіх звірів польових”. Завдяки цій якості він умовив Єву не послухатися Бога, який заборонив першим людям їсти плоди з Дерева пізнання добра і зла. Підсумком непослуху, як відомо, стало вигнання Адама і Єви з райського саду.
Другою біблійною твариною, яка говорила, була ослиця Валаама, пророка Месопотамії. За біблійним оповіданням, одного разу провидець прямував верхи на ослиці до моавського царя. На шляху їм зустрівся ангел, що стояв на дорозі з оголеним мечем. Ослиця, побачивши ангела, відмовилася йти далі. Валаам ударив тварину, і тоді ослиця заговорила з ним людським голосом, після чого Валаам і сам побачив ангела.
Казки та перекази різних народів розширили коло тварин, які говорять, включивши в нього практично всіх мешканців нашої планети. І, швидше за все, наші пращури зробили це неспроста.
Наприклад, сьогодні в Баку живе сім’я Бабаєвих, у яких був кіт МЕСІ, який знав десятки слів російською та азербайджанською мовами. На жаль, кілька років тому МЕСІ помер у віці 26 років, але залишилися письмові та відзняті на плівку свідчення очевидців. У свій час будинок Бабаєвих став місцем паломництва для журналістів, науковців і просто цікавих. Правда, вчені так і не змогли розгадати секрету феноменальної здібності МЕСІ.
А почалося все з того, що одного разу МЕСІ, з’ївши все, що було в його мисці, повернувся до господарів і чітко вимовив: “Дякую!” Господарів від цього трохи удар не вхопив! Але поступово вони звикли до мови вихованця. Тим більше, що всі слова кіт вимовляв цілком осмислено і до місця.
Наприклад, одного разу один з гостей похвалив МЕСІ: мовляв, яка красива кішка! На що кіт з гідністю заперечив гортанним голосом: “Я не кішка, я – кіт!”
А одного разу до Бабаєвих приїхав відомий в Баку журналіст Маххамед Ахмед Бахарлі. І в той момент, коли він, сидячи на дивані, спокійно пив чай, з кімнати раптом вийшов МЕСІ, підійшов до нього і чітко сказав: “Вставай з мого місця, з дивана!” За словами журналіста, від подиву він розхлюпав на себе весь чай.
А слони і собаки не гірші
Конкуренцію коту МЕСІ цілком міг скласти знаменитий слон Батир, який свого часу жив в Карагандинському зоопарку (Індія). Він цілком виразно міг вимовити кілька фраз: “Батир хороший”, “Батир – молодець”, “Напоїть слона!”. Артикуляційний апарат гіганта не пристосований до виголошення губних голосних, тому Батиреві доводилося засовувати кінчик хобота в рот і придавлювати його губами.
Після того, як слон почав розмовляти, він привернув до себе увагу ЗМІ і вчених. Директор зоопарку, кандидат біологічних наук, довго шукав розгадку надзвичайній здатності тварини. У підсумку вчений дійшов висновку, що слон зміг опанувати людську мову завдяки тому, що в 4 -місячному віці мати відмовилася його годувати. Бідолаху прикормлювали працівники зоопарку, шкодували його, пестили, розмовляючи з ним, як з дитиною.
Частину цих слів слон якраз і зміг запам’ятати, вважає учений.
Цього пояснення було б достатньо, якби нещодавно в Індії не виявлено побратима Батира по розуму. Слон Джумбо, мешканець штату Махараштра, живе не в зоопарку, а є робочим слоном. Відповідно, характер і набір людських слів у лексиконі Джумбо багатий ненормативною лексикою. Джумбо також не проти випити, при цьому горілку п’є відрами, а не склянками.
Зустрічаються на Землі і собаки, що говорять. Наприклад, в Тольятті жив афганський хорт на прізвисько Мірей, який кликав господиню “мама”, і коли хотів їсти, то просив “ам-ам”. А в Токіо журналісти знайшли собаку, яка виразно промовляла (по-японськи) слово “м’ясо”.
Також відома історія про дочку відомого письменника Томаса Манна Елізабет Манн-Боргезе. Її сетер на прізвисько Арлекіно, правда, не вмів говорити, зате вивчився… писати під диктовку на друкарській машинці. Натискаючи носом на клавіші, собака писала диктанти, але могла і порушити правила гри, надрукувавши власні думки.
Арлекіно знав 60 англійських слів. Одного разу сетера запитали, куди б він хотів піти, і він надрукував слово “авто”, так як дуже любив кататися на машині. А коли він, ухиляючись від диктанту, все ж підійшов до машинки, то в присутності багатьох свідків надрукував: “Поганий, поганий пес”.
Обережно, папуги!
Про те, що папуги вміють розмовляти, відомо всім. Набагато менше тих, хто чув мову ворон або шпаків. Але чомусь вважається, що ці птахи запам’ятовують кілька слів, а потім бездумно повторюють їх раз за разом.
Тим часом, у місті Луганську живе папуга на прізвисько Франтик, який може цілком осмислено розмовляти зі своєю господинею з ранку до вечора. Словниковий запас Франтика становить 600- 700 слів – майже як у 2-річної дитини.
А ось вихованець москвича Г. Стопані папужка Кеша одного разу зовсім непередбачувано відреагував на самочку, агресивну і задиристу, підсаджену до нього в клітку: “Коли заберуть цю заразу?”
У автора цих рядків у 1980-х теж був папуга на прізвисько Тишка, який володів обширним запасом слів. Улюбленим заняттям папуги було прослуховування радіо- і телепрограм (з цією метою він годинами міг сидіти на телевізорі або радіоприймачі). У підсумку, Тишка навчився запросто міркувати про суспільно-політичні події в світі, використовуючи при цьому в своїй промові складні лексичні звороти: “незважаючи на те що”, “більше того”, “проте”.
А одного разу, переглянувши в повній самоті ТБ-новини про проблеми зі здоров’ям одного з президентів США, Тишка прилетів до господарів на кухню. І відразу видав власні версії з приводу того, що сталося. Головна з них зводилася до того, що на життя президента США робили замах, причому, не хтось саме, а … “росіяни”.
Чому ж тварини і птахи вчаться розмовляти з людиною? Вони шукають можливість спілкуватися з нами, раз вже ми не вміємо говорити їхньою мовою? Або ж вони намагаються щось донести до нас?
У Москві живе вчений, який впродовж багатьох років досліджує проблему тварин, які говорять. Олександр Дубров – біофізик, доктор біологічних наук, дійсний член Нью-Йоркської і багатьох інших академій наук, автор сотень наукових статей і десятків книг. Один з творців Інституту загальної генетики РАН, професор Дубров відомий у багатьох країнах світу, куди його часто запрошують на наукові конференції.
Після виходу в світ книги професора Дуброва “Тварини, які говорять”, в якій вчений довів можливість прояву у тварин здібності до відтворення людської мови, на його адресу посипалися десятки повідомлень з усього СНД про собак, котів і птахів, що говорять.
Так що, якщо одного разу ваш пес зустріне вас з роботи і попросить людським голосом принести йому з магазину свіжу кісточку, нічому не дивуйтеся.
