Астрономи з Університету Арізони, тосканської обсерваторії Арчетрі і Обсерваторії Карнегі розробили систему адаптивної оптики, яка дозволяє робити рекордно чіткі фотографії нічного неба. Опис системи можна прочитати на сайті Університету Арізони, а перші наукові результати, отримані з її допомогою, опубліковані в трьох статтях у журналі Astrophysical Journal.
Домогтися рекордного дозволу вдалося за допомогою двох поліпшень: використання камери, дозвіл якої можна порівняти з теоретичною межею для видимого світла і спеціального адаптивного дзеркала. Останнє, діаметром 85 сантиметрів, встановлено над основним дзеркалом на магнітній підвісній системі. Його геометрію можна змінювати в 585 точках 1000 разів в секунду і компенсувати, таким чином, виникаючі в атмосфері спотворення. За словами наукового керівника проекту, Лейрда Клоуза, використання на наземному телескопі такого коригування, – “це майже те ж саме, що мати телескоп з шестиметровим дзеркалом у космосі”.
Система була протестована на бінокулярній парі Магелланових телескопів, які входять до чилійської обсерваторії Лас-Кампанас. Діаметр дзеркал кожного з телескопів становить 6,5 метрів. Від телескопів система отримала свою назву – “Магелланова адаптивна оптика” (MagAO). Отримувані телескопом з MagAO фотографії мають дозвіл в 0,2 кутової секунди – удвічі більше, ніж дозволяли кращі телескопи досі.
За допомогою MagAO вченим вдалося, наприклад, зняти зірку Тета 1 в туманності Оріона. Вчені більше 20 років знають, що цей об’єкт насправді є подвійною зіркою, але до цих пір складові його зірки ніколи не вдавалося побачити окремо. Крім того, вченим вдалося побачити у двох сусідніх зірок зсув протопланетного диска, що виникає під дією сонячного вітру (потоку часток і випромінювання) від Тети 1.
Вплив атмосфери є однією з найбільших складнощів при спостереженні за зірками. Повітря не тільки поглинає міліметрове і інфрачервоне і інші випромінювання, а й переломлює видиме світло за рахунок перемішування повітря різної температури. Уникнути впливу атмосфери можуть космічні телескопи, такі як телескоп Хаббла, однак розміри і світлосила таких телескопів обмежена. З іншого боку, вплив атмосфери можна компенсувати, використовуючи для цього адаптивну оптику. Для управління цією оптикою зазвичай використовують спостереження за спотворенням спрямованого в небо лазерного променя.
