Чисті води навколо Бермудських островів вражають своєю прозорістю і насиченими яскравими кольорами океанської флори і фауни. Але за цією захоплюючою красою є одна дуже серйозна проблема – крилатки.
Крилатки не є корінними жителями Атлантичного океану. Злісні риби, які швидко розплоджуються – агресивні пожирателі і будуть споживати всіх і вся без розбору. Тільки вони можуть знищити до 90% коралових рифів.
“Навала крилаток, ймовірно, найгірша екологічна катастрофа, з якою коли-небудь стикався Атлантичний океан”, – говорить Грехем Меддокс, президент і засновник проекту Ocean Support Foundation, який співпрацює з урядом та дослідницькими агентствами в області зниження популяції крилаток.
За словами еколога Джеймса Морріса, крилатки принесли “великі зміни у біорізноманітність”, і що вони є “найбільш поширеним хижаком вищого рівня в районі коралових рифів (в Атлантиці)”.
Крилатки вперше було зафіксовано декілька десятиліть тому. З тих пір їх популяція швидко зростає. Вони виробляють від 30 до 40 тисяч яєць кожні кілька днів.
Як некорінний вид, крилатки надзвичайно небезпечні для екосистеми, так як риби Атлантичного океану не володіють вродженим інстинктом, який би змушував їх цуратися крилаток.
Але як вони потрапили туди? Запитайте Флориду
Саме власників домашніх тварин зі штату Флорида звинувачують у тому, що вони випустили крилаток в Атлантику. Хочете вірте, хочете ні, але аналіз ДНК показав, що всі крилатки в Атлантичному океані відродилися всього від 6-8 самок.
Вчені на чолі з Меддоксом вирішили спуститися в океан і зафільмувати крилаток зблизька. Вони спустилися на глибину 60м, озброївшись камерами. Відео, яке зняли вчені, дуже важливе, тому що воно дозволяє дослідникам ближче поглянути на поведінку крилаток. Команда також зібрала координати GPS, інформацію про кількість популяції і багато іншого.
За словами вчених, вони не змогли спуститися нижче граничної глибини. Однак вони встигли помітити, що там, під цією межею, крилаток – незліченна кількість…
“Це – вторгнення, – сказав Моріс. – Атлантичний океан – велика площа, але зони, уражені крилатками, надто важливі”.
Меддокс погоджується: “Я не знаю, чи зможемо ми їх зупинити. Це не та битва, яку ми можемо виграти. Люди самі створили цю проблему – це ми винні, що крилатки тут. Тому відповідальність на нас, і я сподіваюся, ми зможемо їх контролювати”.
